королева

короле́ва

-и, ж.

1》 Жін. до король 1).

2》 чого, перен., розм. Про жінку, що вирізняється з-поміж інших красою, поставою, вмінням і т. ін. Королева краси.

|| Про жінку, видатну в тому чи іншому аспекті, кращу в якому-небудь роді діяльності.

|| Про те, що переважає де-небудь, має найбільше значення.

|| Про що-небудь видатне в якому-небудь аспекті, що посідає помітне місце серед подібних.

Королева спорту — про легку атлетику.

3》 Дружина короля (у 1 знач.).

4》 Друга після короля й найсильніша фігура в шаховій грі; ферзь.

Значення в інших словниках

1. королева — короле́ва іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. королева — жм. королиха, королиця, краля; (- блискучу жінку) богиня, цариця; (шахова фігура) ферзь.  Словник синонімів Караванського
3. королева — КОРОЛЕ́ВА, и, ж. 1. Жін. до коро́ль 1. Він став англійським лордом і адміралом її величності королеви Великобританії (М. Білкун); Обдурені спритними місіонерами, ватажки племен підписали одного дня листа до королеви Вікторії, прохаючи її високої опіки (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. королева — короле́ва шах. ферзь (м, ср, ст)|| = дамка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. королева — ФЕРЗЬ, КОРОЛЕ́ВА розм. (Круть:) Пішак, воно, здавалося б, ніщо. А пройде у ферзі — уже фігура (О. Підсуха); — Краще пильнуй королеву, бо заберу в тебе з-під носа (Ірина Вільде).  Словник синонімів української мови
6. королева — Короле́ва, -ви; -ле́ви, -ле́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. королева — КОРОЛЕ́ВА, и, ж. 1. Жін. до коро́ль 1. Глава монархії — король або королева — успадковує владу (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 7); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
8. королева — Королева, -ви ж. Королева. Королева ішпанська Ізабелла. Ком. І. 53. ум. королівонька. Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас. Г. Барв. 208.  Словник української мови Грінченка