королева —
-и, ж. 1》 Жін. до король 1). 2》 чого, перен., розм. Про жінку, що вирізняється з-поміж інших красою, поставою, вмінням і т. ін. Королева краси. || Про жінку, видатну в тому чи іншому аспекті, кращу в якому-небудь роді діяльності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
королева —
КОРОЛЕ́ВА, и, ж. 1. Жін. до коро́ль 1. Він став англійським лордом і адміралом її величності королеви Великобританії (М. Білкун); Обдурені спритними місіонерами, ватажки племен підписали одного дня листа до королеви Вікторії, прохаючи її високої опіки (Т.
Словник української мови у 20 томах
королева —
короле́ва шах. ферзь (м, ср, ст)|| = дамка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
королева —
ФЕРЗЬ, КОРОЛЕ́ВА розм. (Круть:) Пішак, воно, здавалося б, ніщо. А пройде у ферзі — уже фігура (О. Підсуха); — Краще пильнуй королеву, бо заберу в тебе з-під носа (Ірина Вільде).
Словник синонімів української мови
королева —
КОРОЛЕ́ВА, и, ж. 1. Жін. до коро́ль 1. Глава монархії — король або королева — успадковує владу (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 7); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
королева —
Королева, -ви ж. Королева. Королева ішпанська Ізабелла. Ком. І. 53. ум. королівонька. Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас. Г. Барв. 208.
Словник української мови Грінченка