корогов —
-гви, ж., заст., церк. Корогва (у 1, 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
корогов —
КОРОГО́В, гви́, ж. Те саме, що корогва́ 1, 3, 4. У руках Сомко держить золоту булаву Богданову; над ним розпустили хорунжі і бунчукові військову корогов і бунчук (П. Куліш); Корогов було зроблено з двох почеплених на тичці хусток: білої й чорної.
Словник української мови у 20 томах
корогов —
КОРОГО́В, гви́, ж., заст., церк. Корогва (у 1, 3 знач.). Його погляд зупинився на жалібній корогві, застромленій у тин. Корогов було вроблено з двох почеплених на тичці хусток: білої й чорної. То був знак, що в хаті є мрець (Коцюб., І, 1955, 230).
Словник української мови в 11 томах
корогов —
Корогов, -гви́ ж. и корого́в, гву, м. = корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Мет. Хвилон, корсунський полковниче... хрещатий корогов на ринку поставляв. Мет. 414. І на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14.
Словник української мови Грінченка