корогов

КОРОГО́В, гви́, ж.

Те саме, що корогва́ 1, 3, 4.

У руках Сомко держить золоту булаву Богданову; над ним розпустили хорунжі і бунчукові військову корогов і бунчук (П. Куліш);

Корогов було зроблено з двох почеплених на тичці хусток: білої й чорної. То був знак, що в хаті є мрець (М. Коцюбинський);

* У порівн. Марія, як поводарка, несла в руках, мов корогов, розкидясту [розкидисту] гілку чорнокленини [чорноклена] (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. корогов — див. хоругва  Словник церковно-обрядової термінології
2. корогов — див. прапор  Словник синонімів Вусика
3. корогов — -гви, ж., заст., церк. Корогва (у 1, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. корогов — Корогва́ і корого́в, -гви́; корогви́, корого́в (ж. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. корогов — КОРОГО́В, гви́, ж., заст., церк. Корогва (у 1, 3 знач.). Його погляд зупинився на жалібній корогві, застромленій у тин. Корогов було вроблено з двох почеплених на тичці хусток: білої й чорної. То був знак, що в хаті є мрець (Коцюб., І, 1955, 230).  Словник української мови в 11 томах
6. корогов — Корогов, -гви́ ж. и корого́в, гву, м. = корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Мет. Хвилон, корсунський полковниче... хрещатий корогов на ринку поставляв. Мет. 414. І на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14.  Словник української мови Грінченка