короговка
КОРОГО́ВКА, и, ж.
Зменш. до корогва́ 1, 3 і корого́в 1, 3.
Пішло військо, короговки сяють. Попереду музиченьки грають (П. Чубинський);
Йшли козаки проти хана, блискали списами. Гей, іржали ситі коні, вороні й булані, Майоріли короговки у густім тумані (В. Симоненко);
Не дуже ремствував [Терентій] і тоді, коли старий купляв для церкви короговку (М. Стельмах);
Сірко стояв.., обіпершись рукою об щоглу, на вершечку якої майоріла синя короговка з образом Христа (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)