королевич

короле́вич

-а, ч.

Син короля (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. Королевич — Короле́вич прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. королевич — КОРОЛЕ́ВИЧ, а, ч. Син короля (у 1 знач.). Ой поїхав королевич на прогуляння (П. Чубинський); Цісар образив нашого короля і всіх нас, .. відмовившись видати заміж за королевича Якова свою дочку (В.  Словник української мови у 20 томах
3. королевич — КОРОЛЕ́ВИЧ, а, ч. Син короля (у 1 знач.). Ой поїхав королевич на прогуляння (Чуб., V, 1874, 768); Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Еллан, І, 1958, 63).  Словник української мови в 11 томах
4. королевич — Королевич, -ча м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння. Чуб. V. 758.  Словник української мови Грінченка