Словник української мови Грінченка

костричуватий

Костри́чуватий, -а, -е

Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. костричуватий — див. колючий; шершавий  Словник синонімів Вусика