котел

Коте́л, -тла́

м.

1) Котелъ.

2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарила в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. І. 168. ум. котело́к.

Значення в інших словниках

1. котел — коте́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. котел — [котел] -тла, м. (на) коут'л'і, мн. -тли, коут'л'іў  Орфоепічний словник української мови
3. котел — -тла, ч. 1》 Те саме, що казан 1), 3). 2》 Бойлер. 3》 Закрита посудина складної конструкції для перетворення води на пару. Паровий котел. Водонагрівний (опалювальний) котел — установка (див.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. котел — Казан, казанок, казаночок, бакир, саган, саганик, саганець  Словник чужослів Павло Штепа
5. котел — КОТЕ́Л, тла́, ч. 1. Те саме, що каза́н 1. В чорнім котлі кипить вода (М. Коцюбинський); Кухар великим ополоником мішав у котлі похідної кухні (К. Гриб); Посеред подвiр'я ще стояла, запряжена парою коней, похiдна кухня, i Адам звалював у котли начиння (Р.  Словник української мови у 20 томах
6. котел — повари́тися / вари́тися в котлі́. Побути тривалий час у якому-небудь складному становищі, зазнаючи його впливу. — Повариться він в заводському котлі з півроку,— прийде до тебе, а то й до мене, рекомендацію просити (Ю. Шовкопляс).  Фразеологічний словник української мови
7. котел — КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип'ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний).  Словник синонімів української мови
8. котел — Коте́л, котла́ і кітла́; ко[і]тли́, -лі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. котел — КОТЕ́Л, тла́, ч. Те саме, що каза́н 1, 3. В чорнім котлі кипить вода (Коцюб., II, 1955, 329); Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (Чорн., Визвол. земля, 1959, 53).  Словник української мови в 11 томах