Великий тлумачний словник сучасної мови

котел

коте́л

-тла, ч.

1》 Те саме, що казан 1), 3).

2》 Бойлер.

3》 Закрита посудина складної конструкції для перетворення води на пару. Паровий котел.

Водонагрівний (опалювальний) котел — установка (див. установка 2), що складається з багатосекційної системи посудин та електричного нагрівача або топки для твердого, рідкого або газоподібного пального.

4》 мисл. Урочище або частина лісу, яка замкнутим кільцем оточена стрілками і загоничами.

5》 мисл. Браконьєрське полювання на зайця, яке нині заборонене.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. котел — коте́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. котел — [котел] -тла, м. (на) коут'л'і, мн. -тли, коут'л'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. котел — Казан, казанок, казаночок, бакир, саган, саганик, саганець  Словник чужослів Павло Штепа
  4. котел — КОТЕ́Л, тла́, ч. 1. Те саме, що каза́н 1. В чорнім котлі кипить вода (М. Коцюбинський); Кухар великим ополоником мішав у котлі похідної кухні (К. Гриб); Посеред подвiр'я ще стояла, запряжена парою коней, похiдна кухня, i Адам звалював у котли начиння (Р.  Словник української мови у 20 томах
  5. котел — повари́тися / вари́тися в котлі́. Побути тривалий час у якому-небудь складному становищі, зазнаючи його впливу. — Повариться він в заводському котлі з півроку,— прийде до тебе, а то й до мене, рекомендацію просити (Ю. Шовкопляс).  Фразеологічний словник української мови
  6. котел — КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип'ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний).  Словник синонімів української мови
  7. котел — Коте́л, котла́ і кітла́; ко[і]тли́, -лі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. котел — КОТЕ́Л, тла́, ч. Те саме, що каза́н 1, 3. В чорнім котлі кипить вода (Коцюб., II, 1955, 329); Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (Чорн., Визвол. земля, 1959, 53).  Словник української мови в 11 томах
  9. котел — Коте́л, -тла́ м. 1) Котелъ. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарила в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. І. 168. ум. котело́к.  Словник української мови Грінченка