Великий тлумачний словник сучасної мови

котелок

котело́к

-лка, ч.

Зменш. до котел.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. котелок — котело́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. котелок — КОТЕЛО́К, лка́, ч. 1. Те саме, що казано́к 3. На лопаті, що лежала на пустих кулеметних коробках, висів котелок (Григорій Тютюнник); – В одному ескадроні служили, з одного котелка їли, однією голкою обшивалися (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. котелок — КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В.  Словник синонімів української мови
  4. котелок — КОТЕЛО́К, лка́, ч. 1. Те саме, що казано́к 2. Їжу подавали не в тарілках, а в звичайних солдатських котелках (Збан., Сеспель, 1961, 42). 2. розм. Твердий чоловічий капелюх з опуклим верхом і невеликими полями.  Словник української мови в 11 томах
  5. котелок — Котело́к, -лка м. 1) ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший. ЗОЮР. II. 88. 2) мн. раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139.  Словник української мови Грінченка