Словник української мови у 20 томах

котелок

КОТЕЛО́К, лка́, ч.

1. Те саме, що казано́к 3.

На лопаті, що лежала на пустих кулеметних коробках, висів котелок (Григорій Тютюнник);

– В одному ескадроні служили, з одного котелка їли, однією голкою обшивалися (М. Стельмах);

Їжу подавали не в тарілках, а в звичайних солдатських котелках (Ю. Збанацький);

Кiмната. Стiл без скатертини, на столi чотири котелки, ложки.., солдатська фляга (О. Коломієць);

Чай з м'ятою зварили у солдатському плескатому котелку, що був у Івана Сидоровича (М. Циба);

Вiн лежав самотнiй пiд землею, пив з солдатського котелка теплу дощову воду (П. Загребельний).

2. розм. Твердий чоловічий капелюх з опуклим верхом і невеликими полями.

Зсунув [перукар] на потилицю котелок і скучно, як щодня, розглядав вітрину приладів електричних (М. Коцюбинський);

Єврейка недовірливо глянула на цього чепурного панича у візитці й котелкові (Д. Бузько);

Елегантно придержуючи котелка правою рукою, він у лівій покручував паличку з монограмою (М. Йогансен);

Мсьє Енно .. мав на голові легенький котелок з муаровою стрічкою (Ю. Смолич);

Озираючись, пригинцем підкрадався до куреня якийсь панок у котелку (В. Нестайко);

Я носив би лайкові рукавички, краватку-метелик і котелок на голові. Це мені теж би личило (О. Чорногуз).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. котелок — котело́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. котелок — -лка, ч. Зменш. до котел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. котелок — КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В.  Словник синонімів української мови
  4. котелок — КОТЕЛО́К, лка́, ч. 1. Те саме, що казано́к 2. Їжу подавали не в тарілках, а в звичайних солдатських котелках (Збан., Сеспель, 1961, 42). 2. розм. Твердий чоловічий капелюх з опуклим верхом і невеликими полями.  Словник української мови в 11 томах
  5. котелок — Котело́к, -лка м. 1) ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший. ЗОЮР. II. 88. 2) мн. раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139.  Словник української мови Грінченка