котигорошок

Котигорошок, -шка

м. Сказочный богатырь, мать котораго забеременѣла отъ съѣденной горошинки. Мнж. 30.

Значення в інших словниках

1. котигорошок — коти́горо́шок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. котигорошок — -шка, ч. 1》 фольк. Казковий персонаж незвичайної сили. 2》 жарт. Про людину, невелику на зріст; коротун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. котигорошок — КОТИ́ГОРО́ШОК, КОТИ́ГОРО́ШКО, шка, ч. 1. (з великої літери), фольк. Казковий персонаж – невеличкого зросту, але надзвичайної сили. – Бабусю, розкажіть про жар-птицю, – благає Олеся. – Ліпше про Бову-королевича або Котигорошка, – просить Павло (М.  Словник української мови у 20 томах
4. котигорошок — КОРОТУ́Н розм. (низькоросла людина), КУЦА́Н розм., КУЦА́К розм., НЕДО́РО́СТОК розм., КУРДУ́ПЕЛЬ фам., КОТИГОРО́ШОК жарт. Навіть вуст не встиг розтулити Пилип, як Артем уже здогадався.., що за новину приніс до Змієвого валу оцей круглоголовий коротун (І.  Словник синонімів української мови
5. котигорошок — КОТИ́ГОРО́ШОК, шка, ч. 1. фольк. Казковий персонаж незвичайної сили. Остапові згадався котигорошок. —— Хіба я боюсь смерті? — чув він його цапиний голос (Коцюб., І, 1955, 366). 2. жарт. Про людину невеликого зросту; коротун.  Словник української мови в 11 томах