Значення в інших словниках
-
кош —
(тюрк. — палатка) 1. Призначений для пастухів зруб з товстих колод і земляним дахом. 2. Житло пастухів біля загону для скотини на Північному Кавказі. 3. Композиційний прийом розташування двох парних споруд по одній осі, прийнятий у містобудуванні Середньої Азії в XVI–XVII ст. 4. Табір кочовиків.
Архітектура і монументальне мистецтво