кош
Кош, -ша
м. = кіш.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кош — (тюрк. — палатка) 1. Призначений для пастухів зруб з товстих колод і земляним дахом. 2. Житло пастухів біля загону для скотини на Північному Кавказі. 3. Композиційний прийом розташування двох парних споруд по одній осі, прийнятий у містобудуванні Середньої Азії в XVI–XVII ст. 4. Табір кочовиків. Архітектура і монументальне мистецтво