м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
коєць —
ко́єць іменник чоловічого роду клітка для курей діал.
Орфографічний словник української мови
коєць —
койця, ч., діал. Клітка для курей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коєць —
КО́ЄЦЬ, ко́йця, ч., діал. Клітка для птахів, кролів і т. ін. Йдучи ж працювати в садок чи в город, брав [чернець] із собою коєць і привішував його поміж галузками дерев у затінку й біля квітучих рослин, – і соловей веселив старого своїми чудовими співами (Н. Королева).
Словник української мови у 20 томах
коєць —
КУРНИ́К (приміщення для курей), КУРЯ́ТНИК, КО́ЄЦЬ діал. До Романової жінки минулої ночі лисиця в курник добивалась (О. Донченко); Стають дядьки звечора з ґирлиґами на причілку і годинами ждуть, доки звір наблизиться, пробираючись до кошари чи до курятника (О. Гончар).
Словник синонімів української мови
коєць —
Ко́єць, ко́йця, в -ці; ко́йці, -ців
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
коєць —
КО́ЄЦЬ, ко́йця, ч., діал. Клітка для курей.
Словник української мови в 11 томах