Словник української мови Грінченка

краголь

Краголь, -гля

м.

1) Родъ кегля. КС. 1887. VI. 478. см. краколь и скраголь.

2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі. Чуб. III. 290.

Словник української мови Грінченка