крагулець

Крагулець, -льця

м.

1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324.

2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.

Значення в інших словниках

1. крагулець — крагу́лець іменник чоловічого роду, істота яструб діал.  Орфографічний словник української мови
2. крагулець — -льця, ч., діал. Яструб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крагулець — КРАГУ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Яструб. Он крагулець метнувся (Дніпрова Чайка).  Словник української мови у 20 томах
4. крагулець — Я́СТРУБ (хижий лісовий птах), КО́СТРУБ діал., КРАГУ́ЛЕЦЬ діал.; ПОЛОВИ́К діал. (різновид яструба). Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору й закружляв над полем (О. Донченко); Он крагулець метнувся (Дніпрова Чайка); Вгорі кружляв хижокрилий половик (Н. Кобринська).  Словник синонімів української мови
5. крагулець — КРАГУ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Яструб. Он крагулець метнувся (Дн. Чайка, Тв., 1960, 88).  Словник української мови в 11 томах