Словник української мови Грінченка

крамариха

Крамари́ха, -хи

ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. крамариха — крамари́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. крамариха — -и, ж., розм. Дружина крамаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крамариха — КРАМАРИ́ХА, и, ж., розм. Дружина крамаря (у 1 знач.). Загнибіда, слухаючи крамариху, совав ногами то сюди, то туди (Панас Мирний); На станції по платформі йде назустріч Грицькові пані крамариха (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. крамариха — КРАМАРИ́ХА, и, ж., розм. Дружина крамаря. На станції по платформі йде назустріч Грицькові пані крамариха (Вас., І, 1959, 159).  Словник української мови в 11 томах