крамариха
КРАМАРИ́ХА, и, ж., розм.
Дружина крамаря (у 1 знач.).
Загнибіда, слухаючи крамариху, совав ногами то сюди, то туди (Панас Мирний);
На станції по платформі йде назустріч Грицькові пані крамариха (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)