кривдно

Кри́вдно

нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте. Канев. у.

Значення в інших словниках

1. кривдно — кри́вдно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. кривдно — присудк. сл. Про відчуття кимось кривди, досади, жалю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кривдно — КРИ́ВДНО, пред. 1. Про відчуття кимсь кривди, досади, жалю. – Я свого не подарую .. Для мене буде вже надто кривдно.., – говорив Мотуз (І. Нечуй-Левицький); Бабі було так кривдно. Не дають молочка... (М. Коцюбинський); [Ярослав:] Іриночко ..  Словник української мови у 20 томах
4. кривдно — КРИ́ВДНО, присудк. сл. Про відчуття кимось кривди, досади, жалю. — Я свого не подарую.. Для мене буде вже надто кривдно..,— говорив Мотуз (Н.-Лев., IV, 1956, 224); Бабі було так кривдно. Не дають молочка… (Коцюб., II, 1955, 272); [Ярослав:] Іриночко..  Словник української мови в 11 томах