крикливиця

Крикливиця, -ці

ж.

1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають?

2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці. Чуб. І. 141.

Значення в інших словниках

1. крикливиця — крикли́виця іменник жіночого роду, істота істеричка  Орфографічний словник української мови
2. крикливиця — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. крикливиця — -і, ж. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крикливиця — КРИКЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться... (Ю. Шовкопляс); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Я. Качура).  Словник української мови у 20 томах
5. крикливиця — ІСТЕРИ́ЧКА (жінка, хвора на істерію), КРИКЛИ́ВИЦЯ розм. — Неля у нас істеричка. Вона не зовсім психічно здорова (Ірина Вільде); Крикливиця враз замовкла (Я. Качура)  Словник синонімів української мови
6. крикливиця — КРИКЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться… (Шовк., Людина.., 1962, 111); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Кач., II, 1958, 136).  Словник української мови в 11 томах