крикливиця

крикли́виця

-і, ж.

Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка.

Значення в інших словниках

1. крикливиця — крикли́виця іменник жіночого роду, істота істеричка  Орфографічний словник української мови
2. крикливиця — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. крикливиця — КРИКЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться... (Ю. Шовкопляс); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Я. Качура).  Словник української мови у 20 томах
4. крикливиця — ІСТЕРИ́ЧКА (жінка, хвора на істерію), КРИКЛИ́ВИЦЯ розм. — Неля у нас істеричка. Вона не зовсім психічно здорова (Ірина Вільде); Крикливиця враз замовкла (Я. Качура)  Словник синонімів української мови
5. крикливиця — КРИКЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться… (Шовк., Людина.., 1962, 111); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Кач., II, 1958, 136).  Словник української мови в 11 томах
6. крикливиця — Крикливиця, -ці ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. крикливиці.  Словник української мови Грінченка