криничний

Криничний и крини́шний, -а, -е

= криничаний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.

Значення в інших словниках

1. криничний — крини́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. криничний — (- воду) джерельний, криничаний; (жолоб) колодязний.  Словник синонімів Караванського
3. криничний — -а, -е. Прикм. до криниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. криничний — КРИНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до крини́ця 1, 2. Біля криничних жолобів тихо шипить сніг (М. Стельмах); Стежка, зрадівши волі, вибігла прямо на криничний зруб (Ю. Бедзик); Розквітнуть росини на кущах, павутиння в бур'янах, під книгарнею заіскриться.  Словник української мови у 20 томах
5. криничний — КРИНИ́ЧНИЙ (пов'язаний з криницею, з криниці), КРИНИ́ЧАНИЙ, КОЛО́ДЯЗНИЙ. Ольга, зачерпнувши кварту криничної води, побігла слідом за ним (А. Шиян); В воді тихо плавала криничана червонобока жаба (І.  Словник синонімів української мови
6. криничний — КРИНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до крини́ця. А козак добре дбає,.. Холодною криничною водою коня напуває (Укр.. думи.., 1955, 20); Біля криничних жолобів тихо шипить сніг (Стельмах, І, 1962, 124).  Словник української мови в 11 томах