криничний
КРИНИ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до крини́ця 1, 2.
Біля криничних жолобів тихо шипить сніг (М. Стельмах);
Стежка, зрадівши волі, вибігла прямо на криничний зруб (Ю. Бедзик);
Розквітнуть росини на кущах, павутиння в бур'янах, під книгарнею заіскриться. Заскрипить криничний журавель (В. Дрозд);
// Який заповнює криницю (у 1 знач.); витікає з криниці (у 2 знач.).
А козак добре дбає, .. Холодною криничною водою коня напуває (з думи);
Я одягався, .. вмивався холодною криничною водою, щоб остаточно одігнати сон (Б. Антоненко-Давидович);
Прив'язав до верби Чалого і приліг сам напитись криничної води (Г. Косинка);
Ми їхали на літо до Делятина, бо там був дешевий сир, були ягоди, гриби і яблука, була добра кринична вода (Т. Прохасько).
Словник української мови (СУМ-20)