Словник української мови Грінченка

криничуватий

Крини́чуватий, -а, -е

О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. криничуватий — КРИНИ́ЧУВАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кринича́стий. Улаштував [лицар] сажалку, чистий.., прозорий ставок (бо місце було криничувате), і розвів там силу-силенну всякої риби (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).  Словник української мови у 20 томах
  2. криничуватий — КРИНИ́ЧУВАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кринича́стий. Криничувата долина; Криничуватий яр.  Словник української мови в 11 томах