криничуватий

КРИНИ́ЧУВАТИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що кринича́стий.

Улаштував [лицар] сажалку, чистий.., прозорий ставок (бо місце було криничувате), і розвів там силу-силенну всякої риби (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. криничуватий — КРИНИ́ЧУВАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кринича́стий. Криничувата долина; Криничуватий яр.  Словник української мови в 11 томах
2. криничуватий — Крини́чуватий, -а, -е О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г.  Словник української мови Грінченка