кринолін
КРИНОЛІ́Н, а, ч.
1. Модна в другій половині XIX ст. широка спідниця на тонких обручах.
Панни .. порозвішували .. на кілочках .. білі спідниці та криноліни, що тоді почали входити в моду (І. Нечуй-Левицький);
Фіакри і повози збивали клубами куряву не менше, як і .. дами широкими кринолінами (І. Франко);
Роздивившись якісь старовинні портрети .. дам у кринолінах, Сахно .. знову опинилася в галереї (Ю. Смолич);
– Скажу вам: я теж за моду. За моду епохи, бо криноліни й шлейфи .. просто небезпечні для жінок, коли в містах вирує шалений вуличний рух (М. Дашкієв);
Із церкви вийшла в супроводі почту невисока овальнолиця дама, вдягнута у звичайну сукню з криноліном (Р. Іваничук);
У XX ст. криноліни використовували лише у весільних сукнях (із журн.).
2. мор. Огороджена частина палуби річкових суден, що нависає за кормою і закріплена на кронштейнах; признач. для захисту керма при маневруванні.
Кінцева частина корми на судні споряджена криноліном (з навч. літ.);
Зверху кринолін може мати дерев'яну настилку (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)