кришталь
Кришталь, -лю
м.
1) Хрусталь. Зуби такі, як кришталь. Грин. III. 164. Як кришталь біла. Ном. № 13149. Чиста, як кришталь, вода стояла вщерть з кам'яними краями криниці. Левиц. І.
2) Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ти, Грицю, дорогий кришталю! Чуб. V. 431. Я тебе, кришталю, давно дожидаю. Грин. ІІІ. 171. ум. кришталик.
Словник української мови Грінченка