кровець

Крове́ць, -вця́

м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.

Значення в інших словниках

1. кровець — див. притулок  Словник синонімів Вусика