крутель

Крутель, -лю

м. Скрученная изъ соломы веревка. Пошов до святих просити соломи, щоб скрутити крутеля і по йому спуститись (з неба) на землю. Чуб. II. 337.

Значення в інших словниках

1. крутель — див. вир  Словник синонімів Вусика