Словник української мови Грінченка

крутовина

Круто́вина, -ни

ж. Склонъ, спускъ (въ оврагѣ, напр.). Мнж. 183.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. крутовина — круто́вина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. крутовина — див. безодня; Земля  Словник синонімів Вусика
  3. крутовина — -и, ж. Крутий схил; крутизна (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутовина — КРУТО́ВИНА, и, ж. Крутий схил; крутизна (у 1 знач.). Жниварками на крутовинах чи у звивистих вибалках не розженешся (Л. Юхвід).  Словник української мови у 20 томах
  5. крутовина — У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал.  Словник синонімів української мови
  6. крутовина — КРУТО́ВИНА, и, ж. Крутий схил; крутизна (у 1 знач.). Коли достигали хліба, він [пан] наймає косарів.., бо жниварками на крутовинах чи у.. вибалках не розженешся (Юхвід, Оля, 1959, 72).  Словник української мови в 11 томах