Словник синонімів української мови

крутовина

У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал.; КРУТОБЕРЕ́ЖЖЯ (такий береговий схил). Правий берег був високий, з кам'яними урвищами (О. Донченко); Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Є. Кротевич); — Одчепіться од моєї душі, бо, їй-богу, візьму та й плигну з оцієї кручі в море, — крикнула завзято Марія Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); Юрій рішучий і симпатичний хлопець. Веде нас у гори просто по крутизні! (Т. Масенко); Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (М. Трублаїні); Акація.. набула важливого стратегічного значення у боротьбі з ерозією ґрунтів, у закріпленні ярів і крутосхилів (з журналу); Дачна місцевість. Золотий крутояр над зеленим від ряски ставком (І. Муратов); Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак (Т. Шевченко); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок); Тихозоров знайшов похиле узгір'я, що з одного боку обривалося вниз глиняним обвалом (О. Донченко); Діти пили воду із джерела, що било в урвиську з-під корчів (Є. Гуцало); Облаз — гола скеля (І. Франко); Оспіваний у піснях і легендах Дніпро з Тарасовою могилою на крутобережжі (М. Олійник).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. крутовина — круто́вина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. крутовина — див. безодня; Земля  Словник синонімів Вусика
  3. крутовина — -и, ж. Крутий схил; крутизна (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутовина — КРУТО́ВИНА, и, ж. Крутий схил; крутизна (у 1 знач.). Жниварками на крутовинах чи у звивистих вибалках не розженешся (Л. Юхвід).  Словник української мови у 20 томах
  5. крутовина — КРУТО́ВИНА, и, ж. Крутий схил; крутизна (у 1 знач.). Коли достигали хліба, він [пан] наймає косарів.., бо жниварками на крутовинах чи у.. вибалках не розженешся (Юхвід, Оля, 1959, 72).  Словник української мови в 11 томах
  6. крутовина — Круто́вина, -ни ж. Склонъ, спускъ (въ оврагѣ, напр.). Мнж. 183.  Словник української мови Грінченка