кручений

Кручений, -а, -е

1) Свернутый.

2) Придурковатый. Ходить, як кручена курка. Ном. № 10943. кручена вівця, кручений баран. Овца или баранъ, больные метелицею. Желех. см. кручак.

3) Шалунъ, сорванецъ.

4) кручені паничі. раст. Ipomaea rubra.

Значення в інших словниках

1. кручений — кру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. кручений — див. виткий; кривий; кучерявий; легковажний  Словник синонімів Вусика
3. кручений — [кручеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. кручений — -а, -е. 1》 Вигот. крутінням; скручений, зсуканий. Кручені шнурочки. 2》 Непрямий, викривлений, звивистий. 3》 Те саме, що виткий 1). Кручені паничі — багаторічна витка декоративна рослина родини берізкових із великими лійкуватими квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кручений — КРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до крутити 1. Вони гойдалися – гнані вітром війни, як висохле перекотиполе. Крок уперед, крок назад... Ішли й не йшли. Коливалися, кручені тим вітром то сюди, то туди (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах
6. кручений — А, -е. Капризний (про людину). Кручена дівка.  Словник сучасного українського сленгу
7. кручений — ВИТКИ́Й (який має властивість під час росту витися навколо чого-небудь), КРУ́ЧЕНИЙ. На сонячному боці (балкона) добре ростуть такі виткі рослини, як кручені паничі, горох запашний, виткі троянди (з газети); Кручений плющ.  Словник синонімів української мови
8. кручений — Кру́чений, -на, -не; дієпр. круче́ний, -на, -не; прикм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. кручений — КРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Вигот. крутінням; скручений, зсуканий. На Романові була синя.. сорочка.., кручений пояс з.. барвистими китицями на кінцях (Ткач, Арена, 1960, 41); Кручені шнурочки. 2. Непрямий, викривлений, звивистий. Молода пара.. проходжувалася..  Словник української мови в 11 томах