крученик Крученик, -ка гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ. Вх. Зн. 30. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках крученик — круче́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови крученик — КРУЧЕ́НИК див. круче́ники. Словник української мови у 20 томах крученик — КРУЧЕ́НИК див. круче́ники. Словник української мови в 11 томах