кузьмірки —
ку́зьмірки множинний іменник жмурки рідко
Орфографічний словник української мови
кузьмірки —
КУ́ЗЬМІРКИ, рок і рків, мн., розм., рідко. Те саме, що жму́рки¹. – Дядьку! ну зав'яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Панас Мирний); * Образно. А вона [дорога] крутонула праворуч, пробігла десять сажень і знов за скелею, і знов за кам'яним муром...
Словник української мови у 20 томах
кузьмірки —
ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́С діал., КИ́ЦІ-БА́БА діал., КУ́ЗЬМІРКИ діал. У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); — Добрий вечір, хлоп'ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М.
Словник синонімів української мови
кузьмірки —
КУ́ЗЬМІРКИ, рок і рків, мн., розм., рідко. Те саме, що жму́рки¹. — Дядьку! ну зав’яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Мирний, І, 1954, 273); — Та думаю, тату, що не в кузьмірки граються [колгоспники] (Донч., VI, 1957, 230).
Словник української мови в 11 томах