кулачити
Кулачити, -чу, -чиш
гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Словник української мови ГрінченкаКулачити, -чу, -чиш
гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Словник української мови Грінченка