Словник української мови Грінченка

кулиця

Кули́ця, -ці

ж. Родъ сорной травы. Ліпша ріля раная та як тота пізная, бо на раній пшеница, а на пізній кулица. ЗЮЗО. II. 530.

Словник української мови Грінченка