кулиця

Кули́ця, -ці

ж. Родъ сорной травы. Ліпша ріля раная та як тота пізная, бо на раній пшеница, а на пізній кулица. ЗЮЗО. II. 530.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me