куликів

Куликів, -кова, -ко́ве

Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куликів — -кова, -кове. Прикм. до кулик. || Належний, властивий кулику. Великий тлумачний словник сучасної мови