куликів

куликі́в

ова, -кове.

Прикм. до кулик.

|| Належний, властивий кулику.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куликів — Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у. Словник української мови Грінченка