кулитися
ку́литися
-люся, -лишся, недок.
Сутулячись, щулитися (від холоду, вітру, страху і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулитися — Ку́литися: — сутулячись, щулитися [51] Словник з творів Івана Франка
- кулитися — ку́литися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кулитися — див. мерзнути Словник синонімів Вусика
- кулитися — КУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. Сутулячись, щулитися (звичайно від холоду, вітру, страху і т. ін.). На вид бідного Йонки, скуленого, тремтячого і заслиненого зо страху, весь клас голосно зареготався, хоч усякий і собі тремтів та кулився (І. Словник української мови у 20 томах
- кулитися — ЩУ́ЛИТИСЯ (стискатися, намагатися стати меншим від холоду, болю, страху тощо), ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ, КУ́ЛИТИСЯ, СКУ́ЛЮВАТИСЯ, ЖА́ТИСЯ, Ї́ЖИТИСЯ, СУТУ́ЛИТИСЯ, СКО́РЧУВАТИСЯ (згинаючись, горблячись). — Док. Словник синонімів української мови
- кулитися — КУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. Сутулячись, щулитися (звичайно від холоду, вітру, страху і т. ін.). Під вікном, на скрині, кулилась з холоду найстарша десятилітня дівчинка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах