кума
Кума, -ми
ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ном. № 1594. ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати. Ном. № 11967.
Словник української мови Грінченка