кума

Багатий шепче з кумою, а бідний з журбою.

Багаті забавляються, а бідні журяться.

Кума з кумою ти-ри-ри-ри — свині моркву перерили.

Куми заговорилися, а худоба шкоди наробила.

Кума по христі і по хвості.

Жарт із куми легкої слави.

Значення в інших словниках

1. кума — кума́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири куми́  Орфографічний словник української мови
2. кума — (для батьків дитини) хрещена мати, (для хрещених батьків) мати дитини; як зв. КУМО! ФАМ. голубко! сестро! тітко!  Словник синонімів Караванського
3. кума — Хрещена мати по відношенню до хрещеного батька та батьків охрещеного  Словник церковно-обрядової термінології
4. кума — Кумасенька, кумасечка, кумася, кумаська, кумка, кумонька, кумочка, кумця, нанашенька (хрещена мати), нанашечка, нанашка, хрещена  Словник синонімів Вусика
5. кума — -и, ж.; мн. куми. 1》 Хрещена мати стосовно до батьків хрещеника і до хрещеного батька; мати дитини стосовно до хрещеного батька і хрещеної матері. 2》 заст. Приятелька (у звертанні). 3》 нар.-поет. Епітет лисиці в казках, байках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кума — КУМА́, и́, ж. 1. Хрещена мати по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеного батька; мати дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері.  Словник української мови у 20 томах
7. кума — кум королю́, зі сл. бу́ти. У виграшному становищі. — Це ж сім десятин. Тоді я кум королю,— вголос міркує Євдоким Юренко (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
8. кума — ПО́ДРУГА (особа жіночої статі, з якою хтось дружить), ПРИ́ЯТЕЛЬКА, ПОДРУ́ЖНИЦЯ розм., ДРУГИ́НЯ заст., поет., ПОДРУЖИ́НА діал.; КУМА́ заст. (перев. у звертанні). Гризельда приїхала з батьком та з подругами на службу Божу в собор святого Яна (І.  Словник синонімів української мови
9. кума — КУМА́, и́, ж.; мн. куми. 1. Хрещена мати по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеного батька; мати дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері.  Словник української мови в 11 томах
10. кума — Кума, -ми ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ном. № 1594. ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш.  Словник української мови Грінченка