куній

Куній, -я, -є

Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. н. п.

Значення в інших словниках

1. куній — -я, -є, діал. Кунячий.  Великий тлумачний словник сучасної мови