курка

Курка, -ки

ж.

1) Курица. Голодній курці просо сниться. Ном. № 9475. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. Ном. № 3068. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами. Херс.

2) Vulva. ум. курочка.

Значення в інших словниках

1. курка — ку́рка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ку́рки  Орфографічний словник української мови
2. курка — (що несе яйця) несучка; (з курчатами) квочка.  Словник синонімів Караванського
3. курка — -и, ж. 1》 Свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць; самка півня. || М'ясо цієї птиці. Мокра курка — про жалюгідну на вигляд чи безвольну, нерішучу людину. Як курка лапою — про що-небудь виконуване, виконане незграбно, неакуратно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. курка — КУ́РКА, и, ж. 1. Свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць; самиця півня. В баби було на хазяйстві четверо овець, три курки та півень (І. Нечуй-Левицький); Курка рябенька, мов знести хотіла, бочком заглядала в шапку (П.  Словник української мови у 20 томах
5. курка — ку́рка: ◊ як ви́мочена ку́рка 1. про дуже втомлену жінку (м, ср, ст) 2. про людину, яку насварили, збештали (ст) ◊ писа́ти як ку́рка ла́бою писати невиразно, нечітко, нечитабельно (м, ср, ст) ◊ тра́пилось <�як>...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. курка — Голодній курці все хліб на думці. Голодній курці зерно на думці. Голодний тільки й думає про те, як наїстися. Курка по зернятку бере, та й силу має. Роблячи поступово і наполегливо, можна багато чого досягти. Курка по зерну клює, а сита буває.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. курка — И, ж., зниж. Дурна, легкодоступна жінка.  Словник сучасного українського сленгу
8. курка — (-и) ж.; мол., жарт.-ірон. або зневажл. Дівчина. Кури, тобто дівчата, снували одна перед одною як на подіумі (О. Ульяненко, Рецидив). БСРЖ, 302; ПСУМС, 39.  Словник жарґонної лексики української мови
9. курка — (й) ку́рці ні́де клю́нути. 1. Дуже тісно, мало місця. Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими .. книжками (Леся Українка); // Немає вільного або чистого місця. — Панічко.., не женіть тільки Мар’ї з двору..— Та що ж там з нею?...  Фразеологічний словник української мови
10. курка — КУ́РКА (свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць), КУРІ́ПКА діал., КОКО́ШКА діал., КУ́РА діал., ТЮ́ТЯ дит.; СОКОТУ́ХА розм. (перев. як прикладка); МОЛО́ДКА розм. (молода); ПУЛЯ́РКА, ПУЛЯ́РДКА заст., ПУЛЯ́РДА заст.  Словник синонімів української мови
11. курка — Ку́рка, -ки, -рці; курки́, ку́ро́к; звич. ку́ри, -ре́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. курка — КУ́РКА, и, ж. 1. Свійська птиця, яку розводять на м’ясо і для одержання яєць; самка півня. В баби було на хазяйстві четверо овець, три курки та півень (Н.-Лев., III, 1956, 323); Курка рябенька, мов знести хотіла, бочком заглядала в шапку (Тич.  Словник української мови в 11 томах