Значення в інших словниках
-
кутик —
ку́тик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кутик —
(у кімнаті) кут, д. вугол; (сімейний) житло, притулок, вогнище; (села) кінець; (певний терен) місцевість, сторона, область; (глухий) закуток.
Словник синонімів Караванського
-
кутик —
-а, ч. Зменш. до кут.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кутик —
КУ́ТИК, а, ч. 1. Зменш. до кут. Обережно, щоб не забруднити папірця, Надя взяла його за кутики й почала читати (Д. Ткач); Це була звичайна носова хусточка, обшита по краях червоною заполоччю, в кутику два кетяги червоної калини (Григорій Тютюнник)...
Словник української мови у 20 томах
-
кутик —
КУ́ТИК, а, ч. Зменш. до кут. Два кутики зеленої петлиці, Пружнастий ремінь щільно стиснув стан (Бажан, Вибр., 1940, 172); Обережно, щоб не забруднити папірця, Надя взяла його за кутики й почала читати (Ткач, Плем’я..
Словник української мови в 11 томах