кінва
I. Кінва, -ви
ж.
1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Стор. II. 150. Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. І. 204.
2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Федьк. ум. конівка.
---------------
II. Кінва, -ви
ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка