м. Горшокъ, въ которомъ варится кулешъ. см.кулешінник. Шух. І. 96.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
кітлик —
Кі́тлик: — горщик, у якому варять куліш; казанок [I] — котел, бак [51;52]
Словник з творів Івана Франка
кітлик —
кі́тлик іменник чоловічого роду казанок діал.
Орфографічний словник української мови
кітлик —
-а, ч., діал. Казанок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кітлик —
КІ́ТЛИК, а, ч., діал. Казанок. Прив'язав гуцул свого коня до каменя, а сам із сухих дров наклав ватру, взяв кітлик і пішов набрати води на кулешу (з легенди); Тепер побачимо, що вони тут варять у тих кітликах (І.
Словник української мови у 20 томах
кітлик —
КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В.
Словник синонімів української мови
кітлик —
КІ́ТЛИК, а, ч., діал. Казанок. Тепер побачимо, що вони тут варять у тих кітликах (Фр., II, 1950, 124).
Словник української мови в 11 томах