кітлик

КІ́ТЛИК, а, ч., діал.

Казанок.

Прив'язав гуцул свого коня до каменя, а сам із сухих дров наклав ватру, взяв кітлик і пішов набрати води на кулешу (з легенди);

Тепер побачимо, що вони тут варять у тих кітликах (І. Франко);

Маркіян зайшов у бліндаж, сів до ящика, .. на якому стояла літрова пляшка спирту, алюмінієві кухлі, вода в солдатському кітлику, м'ясні консерви та печена .. бульба (В. Кожелянко).

Значення в інших словниках

1. кітлик — Кі́тлик: — горщик, у якому варять куліш; казанок [I] — котел, бак [51;52]  Словник з творів Івана Франка
2. кітлик — кі́тлик іменник чоловічого роду казанок діал.  Орфографічний словник української мови
3. кітлик — -а, ч., діал. Казанок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кітлик — КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В.  Словник синонімів української мови
5. кітлик — КІ́ТЛИК, а, ч., діал. Казанок. Тепер побачимо, що вони тут варять у тих кітликах (Фр., II, 1950, 124).  Словник української мови в 11 томах
6. кітлик — Кітлик, -ка м. Горшокъ, въ которомъ варится кулешъ. см. кулешінник. Шух. І. 96.  Словник української мови Грінченка