Словник української мови Грінченка

лавр

Лавр, -ра

м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево). Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. Лавр — Лавр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лавр — -а, ч. 1》 Південне вічнозелене дерево або кущ, висушене листя якого вживають як приправу до страви. || Висушене листя такого дерева. 2》 перев. мн. Вінок, гілка цього дерева як символ нагороди, перемоги. || тільки мн., перен. Про успіх, славу, визнання. Пожинати лаври. Спочивати на лаврах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лавр — (росл.) бобковець  Словник чужослів Павло Штепа
  4. Лавр — див. Лавро.  Власні імена людей. Словник-довідник
  5. лавр — ЛАВР, а, ч. 1. Вічнозелене дерево або кущ родини лаврових, висушене листя якого вживають як приправу до страви. Орішник широко повис; Черешні з лаврами сплелися; Сяга до неба кипарис (Я.  Словник української мови у 20 томах
  6. лавр — лавр: ◊ ла́вр перше́нства → першенство  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. лавр — (лат. laurus) рід рослин родини лаврових. Вічнозелені дерева й кущі. Дико росте переважно в Середземномор’ї і на Канарських островах. В СРСР здичавіло росте в Зх. Закавказзі Л. благородний. Культивують як ефіроолійну, пряну й декоративну рослину.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. лавр — Вічнозелене дерево родини лаврових; вирощують як декоративну і кімнатну рослину в Пд. і Зх. Європі; листя містять ефірну олію; л. використовують як приправу, плоди мають лікувальне значення; лавровий вінок — символ доблесті та слави.  Універсальний словник-енциклопедія
  9. лавр — СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.), ІМ'Я́ з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИ мн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯ уроч.  Словник синонімів української мови
  10. лавр — Лавр, -ра; ла́ври, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лавр — ЛАВР, а, ч. 1. (Laurus). Південне вічнозелене дерево або кущ, висушене листя якого вживають як приправу до страви. Орішник широко повис; Черешні з лаврами сплелися; Сяга до неба кипарис (Щог., Поезії, 1958, 233); // Висушене листя такого дерева. Ярина..  Словник української мови в 11 томах
  12. лавр — (лат., грец. — золотистий) 1. Дерево з вічнозеленим листям, що проростає в країнах Середземномор'я, Криму, Закавказзі. В античні часи вінки з Л. були символом перемоги, ними вшанували видатних діячів мистецтва. 2. Орнаментальний мотив із стилізованих зображень лаврових листів.  Архітектура і монументальне мистецтво